-
1 vanquish
v1) перемагати2) завоювати, підкорити3) долати, переборювати; стримувати, заглушати (почуття тощо)* * *v.1) перемагати; to vanquish the enemy розбити ворога, здобути перемогу над ворогом; підкоряти, завойовувати; to vanquish a country підкорити країну2) переборювати, придушувати (почуття); to vanquish temptatіon встояти перед спокусою -
2 vanquish
v.1) перемагати; to vanquish the enemy розбити ворога, здобути перемогу над ворогом; підкоряти, завойовувати; to vanquish a country підкорити країну2) переборювати, придушувати (почуття); to vanquish temptatіon встояти перед спокусою -
3 vanquish
v перемагати, завоювати, покорити- to vanquish a country підкорити країну- to vanquish the enemy перемагати ворога- to vanquish an opponent in debate перемогти противника в суперечці -
4 tighten
v1) (тж tighten up) стискати; натягати; укріпляти; закріплятиto tighten screws — а) затягти болти; б) перен. закручувати гайки
2) натягуватися; напружуватися; посилюватися* * *[taitn]v1) стискатиwith tightened lips — із щільно стислими губами; стискатися
2) натягати, напружувати; затягувати, підтягуватиto tighten stitches — затягувати петлі ( у в'язанні), стібки ( у шитті)
to tighten screws — затягти болти; образн. загвинчувати гайки
to tighten a violin string — підтягти струну на скрипці; натягатися, напружуватися
the market tightened day by day — образн. напруга на ринку зростала день у день
3) підсилювати, зміцнюватиto tighten the bonds of friendship [economic links] — зміцнювати узи дружби
to tighten (up) the blockade — тугіше затягти кільце блокади
to tighten (up) restrictions — підсилити /помножити/ обмеження
to tighten one's grip over the economy of the country — ще тугіше затягти петлю контролю на економіку країни; ще більше підкорити собі економіку країни; підсилюватися
to tighten one's belt — тугіше затягти пояс, піти на обмеження
-
5 tighten
[taitn]v1) стискатиwith tightened lips — із щільно стислими губами; стискатися
2) натягати, напружувати; затягувати, підтягуватиto tighten stitches — затягувати петлі ( у в'язанні), стібки ( у шитті)
to tighten screws — затягти болти; образн. загвинчувати гайки
to tighten a violin string — підтягти струну на скрипці; натягатися, напружуватися
the market tightened day by day — образн. напруга на ринку зростала день у день
3) підсилювати, зміцнюватиto tighten the bonds of friendship [economic links] — зміцнювати узи дружби
to tighten (up) the blockade — тугіше затягти кільце блокади
to tighten (up) restrictions — підсилити /помножити/ обмеження
to tighten one's grip over the economy of the country — ще тугіше затягти петлю контролю на економіку країни; ще більше підкорити собі економіку країни; підсилюватися
to tighten one's belt — тугіше затягти пояс, піти на обмеження
-
6 war
1. n1) війна; бойові діїshooting war — гаряча (справжня) війна
war of siege — блокада; позиційна війна
to go to war (against) — вдаватися до зброї (проти когось); починати війну (з кимсь); іти на фронт (на війну)
to wage (to make, to levy) war on (against) smb. — вести війну (воювати) з кимсь
2) боротьба; ворожнеча; ворожістьwar of the elements — боротьба стихій, стихійне лихо
3) поет. зброя; війська4) поет. битваwar bonds — фін. облігації воєнних позик
war brides — амер. дружини американських військовослужбовців, що одружилися під час служби за межами США
W. Book — військ. мобілізаційний розклад
war build-up — військ., розм. воєнні приготування; зосередження військ
war cabinet — військовий кабінет; уряд воєнного часу
W. College — військовий коледж
W. Department — військове міністерство (у США)
war eagle — орн. беркут
war effort — мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту
war fever — мед. висипний («воєнний») тиф
war footing — воєнне становище; бойова готовність
war guilt — відповідальність (вина) за розв'язування війни
war hawk — амер. палій війни
W. House — військ., розм. військове міністерство
war loss — військ. воєнні втрати; корабель, що потонув під час воєнних дій
W. Office — військове міністерство (у Великій Британії)
war outfit — військове майно; бойова техніка; озброєння і обмундирування воєнного часу
war room — мор. командний пункт
war strength — бойовий склад; чисельність за штатами воєнного часу
war to the knife — військ. війна на винищення
war usage — юр. звичай війни
private war — кровна помста; самочинні воєнні дії
* * *I [wxː] n1) війна; бойові діїwar of siege — позиційна війна; icт. облогова війна; блокада
he fought in the Second World War /in World War Two/ — він учасник другої світової війни
War between the States — aмep.; icт.;громадянська війна в США (між Північчю та Півднем 1861-1865 pp.)
W. of Independence, Revolutionary W. — aмep.; icт. війна за незалежність (1775-1783 pp.)
the Thirty Years' War — icт. Тридцятирічна війна
War of the Roses — icт. війна Червоної, Білої троянди
2) боротьбаwar of nerves — війна нервів, психологічна війна
war of the elements — боротьба стихій; буря, стихійне лихо
3) ворожнеча, антагонізм4) icт. військаwar to the knife — вiйcьк. війна на винищування; боротьба не на життя, а на смерть
private war — кровна помста; самочинні військові дії ( без санкції уряду)
II [wxː] vto carry the war into the enemy's camp — переносити війну на територію супротивника; наступати; переходити в натиск ( у спорі)
1) книжн. воювати, вести війнуto war down — завоювати, підкорити
2) (with, against) боротися (з кимось, чимось)3) ворогувати, конфліктуватиIII = worse III IV = worse I V = worst IV -
7 подчинять
подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;2) см. Подчинённый.* * *несов.; сов. - подчин`ить1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)4) см. подвергать 1) -
8 покорять
покорить скоряти, скорити, корити, покорити, упокорювати, упокорити, підкоряти, підкорити, зневолювати, зневолити, підхиляти, підхилити, підгортати, підгорнути кого під кого, опановувати, опанувати кого; подолати кого, під свою руку (волю) нахиляти (нагинати) кого; (только войной) воювати, звоювати кого, підбивати, підбити кого під себе. [Умів свої почуття розумові скоряти. Річ твоя тиха, а корила всю Україну (Основа). Кого не зневолить такая краса? Князьки Русь-Наддніпрянщину під свою руку нахилили (Куліш). Олександер Македонський підбив Індію. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати (Куліш)]. -рить чей ум, волю - скорити чий розум, волю. Покорённый - упокорений, з[по]неволений, підбитий, подоланий, опанований, звойований. [Упокореним людям таки мріялася воля. І зневолена країна вже не стерпіла знущання (Грінч.). Зостатись отут в подоланій землі, останнього сорому ждати (Л. Укр.)].* * *несов.; сов. - покор`итьпідкоря́ти, підкори́ти, покоря́ти, покори́ти, скоря́ти, скори́ти; (перен.: пленять) полони́ти несов., сов. -
9 conquer
v1. завоювати, підкорити2. перемагати- to conquer a country завоювати країну- to conquer the enemy перемогти ворога
См. также в других словарях:
скручувати — ую, уєш, недок., скрути/ти, учу/, у/тиш, док. 1) перех. Крутячи, звивати що небудь. || Крутячи, сплітаючи нитки, пасма, стебла і т. ін., робити, виготовляти що небудь. || Повертаючи в протилежні боки краї мокрої тканини, видавлювати воду чи іншу… … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
